Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі (живопис, графіка, скульптура і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
образотворчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
іконографія — ї, ж. 1) Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури. 2) збірн. Сукупність таких зображень. •• Музи/чна іконогра/фія а) систематизований перелік різноманітних художніх зображень,… … Український тлумачний словник
логотип — а, ч. Комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої небудь установи, підприємства, фірми і т. ін. (зазвичай у вигляді вензеля). || Постійний словесний, образотворчий або об ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами… … Український тлумачний словник
образотворчість — чості, ж. Властивість за знач. образотворчий … Український тлумачний словник
