образотворчий

образотворчий
-а, -е.
Який формує, створює образи (див. образ I 2)).
••

Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі (живопис, графіка, скульптура і т. ін.).


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "образотворчий" в других словарях:

  • образотворчий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • іконографія — ї, ж. 1) Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури. 2) збірн. Сукупність таких зображень. •• Музи/чна іконогра/фія а) систематизований перелік різноманітних художніх зображень,… …   Український тлумачний словник

  • логотип — а, ч. Комбінація початкових букв, що являє собою скорочену назву якої небудь установи, підприємства, фірми і т. ін. (зазвичай у вигляді вензеля). || Постійний словесний, образотворчий або об ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами… …   Український тлумачний словник

  • образотворчість — чості, ж. Властивість за знач. образотворчий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»